Шушпанова О.Л. Урок фізики у 7-му класі

Учитель фізики

Кременчуцького ліцею № 4

Шушпанова Олександра Леонідівна

Урок фізики  у 7-му класі

Тема: ДИСПЕРСІЯ СВІТЛА. СПЕКТРАЛЬНИЙ СКЛАД СВІТЛА. КОЛЬОРИ.

Мета: сформувати поняття про дисперсію світла, про спектральний склад світла, про кольори та їх сприймання;

розвивати спостережливість;

виховувати інтерес до фізики.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: призма, світлофільтри, ППЗ «Фізика 11», презентація, додаток (Фізичне доміно).

План – конспект уроку.

І.  Актуалізація опорних знань.

Фронтальна бесіда	Робота учнів біля дошки
Ø Що таке заломлення світла?	Показати хід променя на межі поділу двох середовищ.
Ø    Чим пояснюється це явище? (Що виможете сказати про швидкість поширення світла у повітрі? У воді? У склі? Чи однаковою буде вона?) Зн. швидкість поширення світла на межі розділу двох середовищ змінюється.	Показати кут падіння.
Ø Що називають кутом падіння?	Показати кут заломлення.
Ø Що називають кутом заломлення?	Записати формулу ІІ закону заломлення
Ø Сформулюйте І закон заломлення.
Ø Сформулюйте ІІ закон заломлення.
Ø Як називається величина «n» у ІІ законі заломлення?

Цю величину пов’язують зі швидкістю поширення світла у різних середовищах співвідношенням

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

         Закрийте на хвилинку очі .Уявіть собі, що раптом світ навколо вас став чорно-білим. А тепер відкрийте їх і подивіться у вікно. Відчуваєте, наскільки прекрасний і різнобарвний світ в якому ми живемо. Погляньте на екран. (Демонстрація красивих слайдів на екрані комп'ютера) Слайд 2,3

 Що ж таке колір? Чому різні тіла ми бачимо різнокольоровими? Знайти відповідь на це запитання допоможе вивчення теми.

Оголошення теми і  уроку. Слайд 4.

1.     Дисперсія світла.

З давних-давен люди намагалися пояснити природу кольорів, тоді як біле світло здавалося їм найпростішим. Чи справді це так?

Слайд 5

В 1666 р. зовсім юний випускник Кембриджського університету Ісак Ньютон зробив перший, найважливіший крок до розгадки природи кольору.

Слайд 6

Він направив тонкий пучок сонячного світла на скляну призму і спостерігав на екрані (стіні) розкладання білого світла в кольоровий спектр : сім кольорів, які він виділив, плавно переходили один в один.

Слайд7

Які ж це кольори? Їх легко можна запам'ятати за приказкою «Каждый охотник желает знать, где сидит фазан».

Перехід з презентації до моделі.

Відтворити історичний дослід Ньютона в наших умовах було б не так просто, тож я пропоную вам переглянути йог віртуальну модель .

(Демонстрація досліду Ньютона на ППЗ «Фізика 11»)

 Чи не є таке розкладання властивістю самої призми? Щоб переконатися в цьому Ньютон спрямував на призму пучок певного кольору і він залишився одноколірним. (Демонстрація на комп'ютерній моделі).

Повернення до презентації. Слайд 8

Ньютон помітив, що найменше відхилення від початкового напряму зазнав червоний промінь, а найбільшого – фіолетовий.

З цього він робить висновки:  Слайд9

Перший: біле світло -  складне, тобто це суміш всіх кольорів веселки.

Другий: для різних кольорів – різні показники заломлення. Показник заломлення світла залежить від його кольору. Це явище Ньютон назвав дисперсією.

(У зошити зробити запис висновків з дослідів Ньютона).

Слайд 10

2.     Як око розрізняє кольори?

Сітківка ока містить світлочутливі елементи – їх називають «палички» і «колбочки». Всі різноманіття кольорів зумовлено «сигналами», що посилають у мозок усього три типи колбочок: «сині», «червоні», «зелені».

Тому основних кольорів тільки три.

Ø Як ви думаєте, які? (Червоний, зелений, синій)

Наприклад, якщо в мозок поступають сигнали тільки від «синіх» колбочок, то колір буде здаватися синім, а якщо тільки від «червоних» і «зелених» - то жовтим. За такого співвідношення інтенсивності цих сигналів, яке дає сонячне світло, колір буде здаватися білим.

Цю властивість ока «розкладати» всі кольори на червоний, синій та зелений використовують для створення кольорових телевізорів, дисплеїв комп'ютерів, кольорової фотографії і друку. Кольорове зображення на екрані телевізора побудовано зі світних точок усього трьох основних кольорів: червоного, синього і зеленого. Розманіття кольорів досягається зміною яскравості цих точок.

Давайте подивимось, які кольори можна отримати при поєднанні основних.

 Слайд11

Ø Який колір отримаємо при накладанні червоного і зеленого кольорів?

Ø Червоного і синього?

Ø Синього і зеленого?

Ø Що буде при накладанні всіх трьох основних кольорів?

Слайд12

3.     Забарвлення предметів.

Забарвлення предмета обумовлене звичайно тим, що його поверхня промені одних кольорів поглинає, а інших – відбиває.

Наприклад, листя рослин здається зеленим тому, що воно поглинає головним чином червоні і сині промені, які входять до складу білого світла, а зелені – відбиває.

Слайд 13

Якщо ж тіло поглинає майже все світло, яке падає на нього (відбивання немає), то тіло здається чорним. Якщо тіло добре відбиває промені всіх кольорів спектра, то воно буде здаватися білим.

Пояснити це можна так: Слайд14

Слайд15

Колір прозорих ті, наприклад скла, визначається тільки кольором світла, яке пропускається й залишається після поглинання частини всього світла.

(Демонстрація світлофільтрів )

v Подивіться через червоне скло на листя квітки у вазоні. Якого кольору це листя? Чому?

4.     Застосування та прояв у природі явища дисперсії.

Відкриття явища дисперсії дозволило пояснити утворення веселки, кіл навколо Сонця і Місяця в морозну пору року, утворення так званих помилкових сонць й інших подібних оптичних явищ в атмосфері.

Слайд 16

Слайд 17

Слайд 18

Заломлення світла у водяних крапельках або крижаних кристаликах, розташованих в атмосфері, супроводжується розкладанням сонячного світла завдяки дисперсії у воді або льоді. Розраховуючи напрямок заломлення променів у випадку сферичних водяних крапель, ми отримуємо картину розподілу кольорових дуг, яка точно відповідає спостережуваним у веселці.

Слайд19

Знаючи, що біле світло має складну структуру, можна пояснити надзвичайне різноманіття барв у природі.

Слайд 20

ІІІ. Закріплення нового матеріалу.  Гра «Фізичне доміно» (Додаток 1)

Ø На аркушах написано червоним олівцем «відмінно» і зеленим – «добре». Є два стекла – зелене й червоне. Через яке скло треба дивитися, щоб побачити слово «відмінно»?

Ø На прикладі яких дослідів можна показати спектр білого світла?

Ø Як можна пояснити розкладання світла в спектр при проходженні його крізь призму?

Ø На скляну призму спрямовують промінь червоного світла. Чи буде спостерігатися розкладання цього світла на якісь кольорові промені?

Ø Яка послідовність кольорів у спектрі?

Ø Як пояснити чорний і білий колір предмета?

Домашнє завдання.   § 23 (автор підручника -  Генденштейн)

Слайд  21